Страница: 4/4
Серйозним досягненням Моисеєва завіту можна вважати те, що в декалогу немає згадування про ритуали, за допомогою яких повинно відбуватися служіння Богові. Немає ні заклинань, ні магічних формул, ні опису обряду жертвоприносіння. Тут відкидається сам магічний світогляд, властивий колишнім часам і народам. Бог Мойсея не вимагає ні обрядів, ні жертв, ніяких зовнішніх форм шанування Господа. Яким же образом повинна служити людина Богові? Тільки моральним самовдосконаленням, внутрішньою роботою на шляху досягнення праведності може людина заслужити благодать божу. Люби Бога, будь праведний - це все що потрібно . Просто і разом з тим, як показує історія, майже нездійсненно.
Третя заповідь вимагає не вживати понапрасну ім'я Бога. Тут важливо не те, що Бог має або не має імені, а те, що необхідно досягти того ступеня шанування, коли ім'я Бога стає особистим скарбом. Ця заповідь знову веде людину до внутрішнього, схованого служіння Богові.
Четверта заповідь - шануй суботу. Це означає, що один день у тиждень людина повинна присвятити думкам про Бога. День за вдень кожний трудиться на благо своєї родини - це природно. Але для того, щоб у суєті мирських справ не опуститися до насичення лише власного тіла і догоджання почуттів, необхідно один день на тиждень присвячувати себе Богові. У цей день забороняється виконувати яку-небудь роботу. Святкування суботи не виключає необхідності щодня молитися і думати про божественні таємниці, але припускає, що людина зможе коли-небудь присвячувати Богові щохвилини свого життя. Субота в євреїв вважається останнім, сьомим днем тижня. По переказу, Бог, закінчивши утвір світу за шість днів, на сьомий день відпочивав.
Останні шість заповідей складають той моральний кодекс, виконання якого і повинно вести до праведності. Особливо примітна остання, десята заповідь, що проголошує, що гріхом є не тільки дія зроблена , але і будь-яка неправдива думка також неприйнятна Богові.
Реферат опубликован: 11/02/2010