Камерний хор 'Оранта', місто Луцьк

Страница: 2/5

У 1990 році ще існував Радянський Союз і виконання музичного матеріалу як духовна музика в принципі було заборонено. Ціллю й бажанням колективу було ознайомлення широкого кола слухачів із музикою, яка була маловідома.

Із самого початку хор почав співати духовні твори українською мовою. Тому нотний матеріал шукали і на Україні і за кордоном: Канада, Польща, США. Перший регент Хрестовоздвиженської церкви передав з Америки тексти і ноти українською мовою. Несли хористам збережене з давніх часів. Люди зберегли україномовні щедрівки і колядки 1900 року видання і передавали їх до новоствореного колективу. Деякі матеріали вдалось знайти на місці: це літургія волинянина М. Тележинського, видана в період Української Народної Республіки, також твори, видані за окупацією Польщею Західноукраїнських земель упорядниками Завітневичем та Гноєвим. І сьогодні виконуємо духовні твори М. Леонтовича, М. Вербицького, К. Стеценко, А. Веделя, Д. Бортнянського, М. Березовського.

* * *

Уперше виступ хору відбувся на концерті, присвяченому відродженню Луцького братства імені Андрія Первозданного. Виконували “Молитву за Україну” М. Лисенка, “Херувимську № 7” Д. Бортнянського, “Радуйтеся праведнії” М. Березовського.

* * *

Першою знаменною подією колективу був конкурс церковних хорів автокефальної церкви, який проходив у місті Львові у січні 1991 року. Конкурс проходив у залі Львівського університету імені Івана Франка. Головою журі був Митрофонний прот. Володимир (Ярема), нині Патріарх УАПЦ Димитрій.

На конкурсі хор отримав “гран-прі” (фото). Виконали шість творів: А. Ведель “Величаю тя Господи”, колядка О. Нижанківського “Возвеселімся разом всі нині”, М. Леонтович “Нехай повні будуть уста наші” (із літургії М. Леонтовича), К. Стеценко “Хваліте ім’я Господнє”, О. Шикулін “Нині відпускаєш”.

Учасниками були здебільшого колективи Львівської області, зокрема, хор церкви Петра і Павла, молодіжний хор “Євшан”.

* * *

У червні 1991 року відбулося відкриття пам’ятника загиблим козакам у Берестецькій битві. Хор співав панахиду і вперше виконав гімн “Ще не вмерла Україна”. На цій події були присутні Патріарх УАПЦ Мстислав (Скрипник) і Голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук.

Пізніше було дано багато концертів по області перед референдумом за незалежність України.

Колектив щорічно приймає участь у міських концертах, благодійних концертах для дітей сиріт. Перший сольний концерт відбувся 19 грудня 1991 року на день святого Миколая у міському будинку культури. Це стало традиційним — проводити своєрідні звіти колективу.

* * *

В лютому 1992 року на запрошення української громади Республіки Польща хор дав декілька концертів у містах Хелм, Красностав. Там же співали літургію в єдиному православному монастирі в Польщі — Яблучинському.

В тому ж році хор виступав у звіті творчих колективів Волині в місті Києві. На концерті виконали твори Я. Яциневича “Богородице Діво” та К. Стеценка “Благослови душе моя Господа”.

На час утворення колективу в хорі було 16 учасників, а в 1992 році кількість співаків збільшилась до 24 осіб.

* * *

Знаменною подією для хору в 1993 році була участь в інтронізації Патріарха Володимира (Романюка). Співали всенічну в кафедральному Володимирському соборі, а на наступний день — Літургію в соборі святої Софії міста Києва.

Це була рідкісна можливість відчути атмосферу святості, глибину нашої історії і культури, відчути дух національної святині. Адже в цьому храмі, на жаль, не проводяться богослужіння. Ми гордились, що саме наш колектив був запрошений на таку важливу велику подію для нашої країни, нашої Церкви.

* * *

У цьому ж році за концертно-просвітницьку діяльність колектив був удостоєний звання Лауреата обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського.

До цього часу хор мав назву Архієрейський хор Свято-Троїцького кафедрального собору міста Луцька, а у зв’язку з концертною діяльністю, введенням у репертуар світських творів виникла потреба у назві короткій і об’ємно змістовній.

Пропозицій було багато: “Доброслав”, “Нащадки Володимира”, “Відродження”. Зупинились на назві “Оранта”. Дослівно з грецької мови перекладається — та, що молиться. Оранта як збереження духовності, наших культурних надбань. Тому ця назва підходила якнайкраще, бо виконувались хором твори невідомі чи маловідомі, у свій час заборонені, стрілецькі пісні.

* * *

У 1994 році в місті Луцьку проходив Другий міжнародний конкурс хорових колективів імені Лесі Українки. В умовах конкурсу було виконання твору волинського композитора Віктора Герасимчука на слова Лесі Українки “Вечірня година”, інший твір на слова Лесі Українки (хор “Оранта” виконав твір І. Шамо “Якби мені дістати струн живих”), духовний твір (М. Львов “Вечері твоєї тайної”), четвертий твір виконувався за бажанням (українська народна пісня в обробці Є. Козака “Човен хитається”).

Реферат опубликован: 1/01/2008